виводження

1. Дія за значенням дієслова виводити; створення, розведення нових порід тварин або сортів рослин шляхом селекції.

2. (у техніці) Процес приведення машини, механізму або технологічного процесу до стану нормальної, стабільної роботи після пуску або зупинки.

3. (у хімії, металургії) Видалення, усунення певних компонентів (наприклад, домішок) з речовини, сплаву тощо в процесі виробництва.

4. (застаріле) Виховання, вирощування (дітей, молоді).

Приклади:

Приклад 1:
Причому, процедура приводження була дуже коротка, а процедура виводження дуже довга. Приведеного просто пхали в камеру та й уже, а щоб вивести людину, треба було відбути досить довгу мороку — спершу в кормушку встромлялася голова оперативника й шипіла «на Бе», «на Ме», а тоді йшла по камері хвиля відгуків — всі, хто був «на Бе» чи «на Ме», говорили свої прізвища, так поки хвиля не натрапляла на потрібне прізвище, немов на каменюку, й зупинялася від голосу оперативника: — «Давай збирайся на допрос!» або «Давай з вещами!» Тоді людина видиралася одчайдушне з гливкої саламахи, немов муха з макітри липкої меляси, обриваючи на собі решту лахміття, мокрого від поту, й випадала в коридор з «вещами» чи без «вещей».
— Невідомий автор