виваженість

1. Властивість за значенням прикметника “виважений”; зважена, обдумана поведінка, вчинки або ставлення до чого-небудь; обачність, розсудливість.

2. У техніці, мистецтві тощо — властивість за значенням прикметника “виважений”; досконала пропорційність, гармонійне поєднання частин; збалансованість.

Приклади:

Приклад 1:
Найпершими ознаками «благородства» філософ вважав справедливість, скромність, чемність, шанобливе ставлення до батьків та старших за віком, доброту, щирість, виваженість, у вчинках, відданість своїй справі та інші моральні чесноти.’ Основну відмінність між «благородним» і «нікчемою».
— Невідомий автор