вибалок

1. Вибалок — діалектне позначення молодого, недосвідченого або недорослого чоловіка, часто з відтінком зневаги; парубок, хлопець, юнак.

2. Вибалок — у західних говірках, зокрема гуцульських, може означати виросток, пагін, молоду пагонку на дереві або кущі.

Приклади:

Приклад 1:
І всі вони його прагли, за нього рубалися, гризлись за кожну його бадилину, вибалок і долинку, хоч, окрім непримітних кущів шипшини, глоду та будяків, нічого більшого та пишнішого в Степу й не було. Що ж за сила і таємниця ховались у нім, коли так до нього тягло племена і народи?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”