взяття

1. Дія за значенням дієслова «взяти»; отримання, заволодіння чимось, привласнення собі когось або чогось.

2. Захоплення, оволодіння чимось (найчастіше ворожим) силою зброї; завоювання.

3. У спорті: подолання перешкоди, висоти або захоплення м’яча, шайби тощо у суперника.

4. (перен.) Отримання хабаря; хабарництво.

Приклади:

Приклад 1:
Через 20 років після взяття Мегіддо війська Тутмоса III зрівняли з землею Кадеш. Вони оволоділи також Халпою, розгромили під Кар- хемишем армію могутньої хурритської держави Мітанні, яка наводила жах на всю Месопотамію, і захопили на півночі Месопотамії стратегічно важливу Нію.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Хто, як не він, Лобода, після взяття Акермана задля приязності і поваги послав германському цісареві Рудольфу яничарські значки і взятого у полон пашу? От про кого, про Лободу, думав Жолкевський.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 3:
XLV Ремарку про “друге корсунське взяття” зустрічаємо тількиу літописній час- тині Патерика Йосифа Тризни і Тверському збірнику. В Іпатіївському літописі: “вос- краи цRкви стоить.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”