1. Властивість або стан взаємного зв’язку між двома чи більше об’єктами, явищами, процесами або поняттями, за якої зміна або існування одного з них впливає на інші та залежить від них.
2. У системному підході — фундаментальна ознака системи, що виражається в наявності стійких зв’язків та залежностей між її елементами (компонентами), що обумовлює цілісність та нові інтегративні якості системи.