1. Стан предмета, будівлі, речі тощо, що внаслідок тривалого часу або інтенсивного використання зношений, пошарпаний, зіпсований, близький до руйнування; застарілість, старовинність.
2. Переносно: дуже похилий вік людини, старість, що супроводжується фізичним виснаженням.
3. У релігійному контексті (часто з великої літери: Ветхість): період історії до приходу Ісуса Христа, описаний у книгах Старого Завіту; стан людства до Нового Завіту (напр., “Ветхість і Новість”).