1. (техн.) Процес повного видалення газів, пари або повітря з замкнутого простору (наприклад, з посудини, резервуара, трубопроводу), що призводить до створення розрідження (вакууму).
2. (перен., рідк.) Повне вичерпання, виснаження ресурсів, сил, можливостей; стан крайньої втоми.