весна

1. Одна з чотирьох пір року між зимою та літом, що характеризується помірним потеплінням, таненням снігу, пробудженням природи, появою листя на деревах та квітінням рослин; календарна весна триває з березня по травень включно.

2. Період молодості, розквіту, початку чого-небудь (переносне значення).

3. У переносному сенсі — радісний, повний надій та очікувань період у житті людини, суспільства тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Дія І Та сама містина, тільки весна далі поступила; узлісся наче повите ніжним, зеленим серпанком, де-не-де вже й верховіття дерев поволочене зеленою барвою. Озеро стоїть повне, в зелених берегах, як у рутвянім вінку.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
виходить у коридор, його кроки приглушені товстими килимами, він скрадається сходами, прослизає повз рецепцію і заснулого в ній мурина, схожого на царя Katnapa й на Отелло водночас, мурин розплющує очі, але пізно, вже пізно, вхідні двері саме закрилися за кимось, за ким, за ним, за цим вічним утікачем, ну що, як там, Венеція чудова і рання, канали пахнуть водою, на небі розвиднілось, вітер з лагуни повний розквітлими гаями, весна тільки починається, і півжиття ще попереду… Липень 1995р- Ю.А Народився I960 року7 в Станіславі. Живе та працює в Івано-Франківську; Прозаїк, поет, есеїст, перекладач.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
У свою чергу, Східне Чжоу розбивають на підперіоди Ле Го — «Багато царств» чи Чунь- цю — «Весна й осінь» (VIII—V ст.
— Невідомий автор