drevosliv.com

Словник Української

веселечко

Буква

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “веселощі” — невелике свято, забава або розвага, що супроводжується радісним настроєм.

2. Рідкісне народно-поетичне позначення ранкової зорі (особливо Венери), що асоціюється з радістю та світлом.

3. У власних назвах: традиційна назва гуцульського народного танцю або музичної мелодії жвавого, веселого характеру.

Приклади:

Приклад 1:
Є човничок i веселечко: “Потопай, моє сердечко!” Та в недiленьку рано Чогось тоє та море грало; Там Мар’єчка та потопала, К собi матiнку бажала.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Є човничок i веселечко: “Потопай, моє сердечко!” Та в недiленьку рано Чогось тоє та море грало; Там Мар’єчка та потопала, К собi Василька бажала.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Є човничок i веселечко: “Не потопай, моє сердечко!” Далi дiвчата, бачачи, що просватанi собi сидять i опрiч себе нiкого не бачать i нiчого, що бiля них робиться, не чують, захотiли їх зачепити i повеселити та й заспiвали: Та в саду соловейко не щебетав, Тим Василь Марусi не цiлував; Як же соловейко защебетав, Василько Марусю поцiлував.
— Самчук Улас, “Марія”

More posts