вершня

1. Верхня частина чогось, верхів’я (застаріле або діалектне).

2. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.

3. (У техніці, перев. множина) Елементи конструкції, що утворюють верхню частину, зокрема паралельні бруси, покладені на стійки для утримання покрівлі, перекриття або інших частин споруди; верхня обв’язка.

Приклади:

Відсутні