вершитель

1. Той, хто вершить щось, здійснює важливі дії або вчинки, особливо у високому, офіційному чи судовому значенні; той, хто творить, чинить (наприклад, про суддю, правителя).

2. У переносному значенні: той, хто є причиною, джерелом чогось, хто робить вирішальний вплив на перебіг подій.

Приклади:

Приклад 1:
Той самий могутній вершитель моєї й вашої долі, що примусив мене, тираноборця, тікати в херсонськім степу від куркулів на сміх усій читацькій публіці, той самий, що так довго не давав з’єднатись докторові Леонардо з прекрасною Альчестою, що деяким читачам аж слина звисала з губи, той самий творець не може пустити вас на станцію. Редактори й критики б ззіли того творця живцем, щоб він примусив пролетарського студента Перебийноса платити черепасі аж про три карбованці за підводу.
— Невідомий автор