1. Гідрологічний термін, що позначає найвищу точку водозбору або початкову ділянку русла постійного водотоку (струмка, річки), де відбувається формування стоку; верхів’я річки.
2. У переносному значенні — початковий пункт, джерело виникнення чогось, найвища точка розвитку явища або процесу.