1. Найвища частина чого-небудь, вершина (гори, дерева тощо).
2. Переносно: найвищі, керівні верстви суспільства, організації, кола людей; еліта.
3. У техніці: верхня частина споруди або конструкції (наприклад, верхівка вежі, щогли).
4. У ботаніці: верхня частина рослини, пагона з листям або бруньками; верхівковий (апікальний) орган.
5. У географії (як власна назва): назва окремих гір, урочищ або населених пунктів, розташованих на височині (наприклад, село Верхівка).