1. Дія за значенням дієслова “верховодити”; керівництво, управління ким-небудь або чим-небудь, часто з відтінком самовпевненого або свавільного нав’язування своєї волі.
2. Стан або положення того, хто верховодить; домінування, переважання, панування в певній сфері.