1. Верхня частина чогось, верхній шар, поверхня або найвища точка (наприклад, верхняк льоду, верхняк ґрунту).
2. У лісівництві — дерево, що перевищує за висотою основну масу насадження, має розвинену крону і формує верхній ярус лісу.
3. У техніці та будівництві — верхня частина конструкції, балка, ригель або брус, що спирається на стійки і замикає раму (наприклад, верхняк дверей, вікон, кріплення шахти).
4. Розмовне позначення вищого керівництва, начальства.
5. У сільському господарстві — верхній, найкращий шар сіна в стозі.