вербування

1. Дія за значенням дієслова “вербувати”; залучення, набір людей до якоїсь організації, установи, на службу або для участі у чомусь, часто з використанням переконання, обіцянок або інших методів впливу.

2. У військовій справі та спецслужбах — процес таємного або напівтаємного залучення осіб (агентів, інформаторів) до розвідувальної, контррозвідувальної або іншої діяльності, що супроводжується отриманням від них зобов’язань на співпрацю.

3. Переносно — приваблення, залучення когось до участі в якійсь справі, ідеї, русі, часто шляхом активного переконання.

Приклади:

Приклад 1:
– законодавство про юридичний, політичний і професійний статуси іммігрантів; – національні служби іммігрантів, які проводять: • контроль за в’їздом іммігрантів до країни; • видають дозвіл на в’їзд на роботу; • видають дозвіл на перебування іммігрантів у країні; – міжурядові угоди з регулювання міграції робочої сили; 2) економічні методи включають : а) вербування іноземних робітників, що включає такі стимули: • надання роботи; • порівняно високий рівень заробітної плати; • житлові умови; • отримання кваліфікації й освіти; • медичне обслуговування тощо; б) залучення приватних посередників до вербування іммігрантів; в) видання ліцензій, які дозволяють вербувати робітників за корА доном. Важливою формою регулювання міграції з боку держави є встановленп ня кількісних квот на в’їзд іммігрантів до країни.
— Невідомий автор