величавість

Приклад 1:
Невольнича муза ~404 бо хто ще зрушить вище телевізора на покуті захмелілий погляд бо хто ще відчитує богострасті у камені чи сиротливій іконці сопко охрещена зайдами я так часто обводжу японським пензлем твій чистий обрис висвіжену не обтяжену скверною орієнтальну величавість Карпат,або Посельська книжка 405~̲ÑÒ всі вітри світу свищуть гасають на ньому як відьми на Лисій горі легко сотаються тудидсюди крізь сітчані бар’єри замість малювати його строфами фарбував я подумки за тобою крок за кроком усі триста того ж спечного літа фарби горіли й асфальт внизу каміння і вода палахкотіли і ще ввечері руки твої пропалювали прохолодний папір тепер зима І. Калинець. Невольнича муза ~406 радо стороною обходжу простуючи іншим викутим із води пофарбованим із червоного цебра сонця Карпат,або Посельська книжка 407~ÊÀÐÏÀÒ хто посилає нам випадковість чи доля гору розлогу і лису наче вийняту із Бескиду відокремлену зі збірності зрештою як і ми як можливо і той незнаний що заніс ім’я разом із грудкою землі що виросла із його великої туги у Карпат щоденно сонце впадає у сопку І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”