екзекуція

1. Офіційне покарання, засудження до смерті або заподіяння фізичних страждань, що здійснюється державними органами або за їх санкцією; страта, кара.

2. (Іст.) Виконання судового вироку, особливо щодо фізичного покарання або конфіскації майна; примусове стягнення боргів або виконання обов’язків за рішенням суду.

3. (Перен.) Жорстоке поводження, знущання, насильство.

Приклади:

Приклад 1:
Лазняна екзекуція скінчилася для всіх — і для вошей, і для людей. Зрештою їх спіткала однакова доля й однаково для всіх ця пригода скінчилася щасливо: їх не поморили, тільки намочили.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”