велеречивість

1. Властивість або манера говорити високопарно, пишно, з використанням надмірно урочистих, книжних або застарілих слів і виразів; красномовство, що сприймається як надуте та позбавлене простоти.

2. (рідше) Високий стиль мовлення, ораторське мистецтво, красномовство (зазвичай без негативного відтінку).

Приклади:

Відсутні