екзальтованість

1. Надмірна збудженість, піднесений, пристрасний стан, що супроводжується втратою самоконтролю; захоплення, що досягає крайнього ступеня.

2. У психології — афективний стан підвищеної збудженості з елементами нестриманості, надмірної емоційності, що часто виражається в театральних жестах і висловлюваннях.

Приклади:

Приклад 1:
Можливо, екзальтованість Ґулева його бавила, й він хотів підлити олії в вогонь. Можливо, це він зробив з розрахунком, щоб привернути увагу на себе.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”