вексель

1. Цінний папір, що містить безумовне письмове зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити певну грошову суму векселеодержувачу (кредитору) у зазначений строк та у визначеному місці; вид боргового зобов’язання.

2. (іст.) Грошовий документ, що підтверджував зобов’язання сплатити певну суму грошей та використовувався як засіб розрахунку або кредитування в торгівлі.

Приклади:

Приклад 1:
За розрахунками за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитиву і відповідно до його вказівки (банк -емітент), зобов’язується виконати платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати, врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банкові) виконати платежі одержувачу засобів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”