ведмежа

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.

2. Рідкісне вживання як загальний термін для позначення дитинчати ведмедя (ведмедика), переважно в поетичній мові або фольклорі; синонімічне до сучасного стандартного “ведмежа́” (середнього роду).

Приклади:

Приклад 1:
На столі сиділо ведмежа і кумедно хапало себе передніми лапами за писок — ловило бджолу, що хоробро вилась навколо, намагалась на той писок сісти. Малий ласун, що вічно тикав свого носа у солодке, бо бабуня його мизила, мав тепер з того клопіт.
— Невідомий автор

Приклад 2:
30.10.1920 X. Олесь Ведмежа спина і ведмежий торс, Важка хода і зігнута постава… Як вицвів він, наш світосяйний Хоре, Окраса наша, гордощі і слава! Його впевняли «двадесять язвись», Що жанр його — poèmes patriotiques — І він міняв пісень ліричних чари На гук патріотичної фанфари.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 3:
А вiн лiз вже на дерево, важкий у своїй свитi, як ведмежа, аж хрустiли галузки. — Люди, християни!
— Самчук Улас, “Марія”