еквівалент

1. Те, що за своїми властивостями, значенням, функцією або ефектом повністю відповідає чомусь іншому, може замінити його; рівноцінний, рівнозначний замінник.

2. У хімії — кількість речовини, яка відповідає одному грам-атому водню або взагалі може його замінити в хімічних реакціях.

3. У фізиці — величина, що характеризує якийсь процес або явище і може бути використана для порівняння з іншою, аналогічною величиною.

4. У лінгвістиці — слово, словосполучення або граматична форма іншої мови, що точно передає значення одиниці мови, яку перекладають.

5. У математиці — один з двох об’єктів (наприклад, вирази, рівняння, фігури), які є рівними або тотожно рівними за певних умов.

Приклади:

Приклад 1:
Аналіз показує, що міфологема долі, як змістовий еквівалент відповідного їй архетипа, є складною багатолінійною і полідетермінованою реальністю. Безперечно, що концептуальну основу його становить ідея приреченості, фатальності наперед визначеного.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Для солей еквівалент можна розраховувати діленням формульної маси на добуток валентності металу на його індекс у формулі. Так, еквівалент сірчаної кислоти дорівнює: = = 49, а солі Fe2(SO4)3 = 66,65 Але сірчана кислота може й інше значення еквівалента.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Так, гідроксид бісмуту Ві(ОН) 3 може взаємодіяти з одним еквівалентом НСl (тод і його еквівалент дорівнює 260, тобто формульній масі), з двома еквівалентами HNO3 (тоді еквівалент Ві(ОН)3 130) і трьома еквівалентами НСl O4 (тоді еквівалент дорівнюватиме третині формульної маси, тобто 86,66). Отже, коли для визначення еквівалента елемен та береться до уваги якась конкретна його сполука, при встановленні еквівалента сполуки треба брати до уваги певну реакцію.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”