1. У математиці, зокрема в комплексному аналізі та геометрії — властивість двох або більше комплексних чисел (або точок розширеної комплексної площини) бути еквівалентними щодо ангармонічного відношення, тобто мати однакове подвійне відношення.
2. У фізиці та теорії відносності — властивість простору-часу або фізичних полів, пов’язана з інваріантністю певних рівнянь або перетворень щодо конформних (зокрема, ангармонічних) перетворень координат.