У Стародавньому Римі це слово спочатку означало приміщення, призначене для трапез.
Згодом воно почало позначати особу, яка керувала роботою бенкетної зали або їдальні.
В епоху античної Греції, а згодом і у Візантійській імперії, архітрикліном називали розпорядника бенкету, якого обирали серед учасників пиру; його обов’язками було керувати бесідою, дбати про етикет за столом та визначати черговість виголошення тостів.
Ця традиція, запозичена через зв’язки з Візантією, існувала також у Грузії та Вірменії, де посада архітрикліна з часом еволюціонувала в сучасну роль тамади.