вдув

1. (у техніці) Процес подавання повітря або іншого газу під тиском у певну порожнину, систему або простір для створення потоку, підтримки горіння, охолодження тощо.

2. (у металургії) Технологічна операція введення повітря або кисню в доменну печ або конвертер для інтенсифікації процесу плавки.

3. (у геології) Різкий порив вітру, що вривається у підземну виробку (шахту, штольню) через відкритий ствол.

Приклади:

Приклад 1:
І там під гарячим душем і під веселу музичку я те все вдув. Свідомість моя увімкнулась аж на стометрівці, де я опинився невідомо як.
— Невідомий автор