вдар

1. (в архітектурі) вертикальний елемент дерев’яного каркаса стіни, стовп, що сполучає верхній і нижній обв’яз і слугує опорою для балок; також вертикальна стійка в дверній або віконній коробці.

2. (в техніці) деталь, частина механізму, що здійснює ударну дію; ударник, боєк.

3. (заст., діал.) удар, сильний поштовх, стусан.

Приклади:

Приклад 1:
Хоч тугу нам розбий, По струнах вдар, щоб кров заграла в жилах. Бандуриста Та щоб недарма!..
— Невідомий автор

Приклад 2:
Вдар три поклони й проси, об чому тобi нужда, i жди певно вiд нього милостi. Вiн наш отець, вiн зна, що кому i у якоє урем’я послать”.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Але я вчасно схопила її за руку й одвела вдар. Я її так мiцно схопила, що вона мусiла стати на колiна.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”