drevosliv.com

Словник Української

гайда

Буква

1. Назва української народної танцювальної пісні, що має швидкий, жвавий темп, а також танцю під таку музику.

2. Назва українського народного музичного інструмента, різновиду волинки.

3. (переносно) Захоплена, шумна гра, веселощі; галас, гамір.

4. (заст.) Вигук, яким підбадьорюють, спонукають до швидкої їзди, руху або до рішучих дій; вигук “айда”, “гайда”.

Приклади:

Приклад 1:
– та і як гу­ко­не на всю ха­ту: (/, – Гайда, брат­ця! ра­зом по­гу­ляємо… Мо­же жи­дю­га,/’ повірить, а мо­же знай­деться доб­рий чо­ловік, по­час­тує… У-ух!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Начальство йому одно, а вiн йому друге… Ну, не хочеш, то маєш: попарили нагаями та й гайда додому пiд калавуром… Та я б такому бунтаревi… А той стоїть… З ким це вона забалакалась? Либонь Прокiп Кандзюба?
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Гайда до Менделя. Андрiй осмiхнувсь винувато.
— Самчук Улас, “Марія”

More posts