1. (в психології) що стосується ейдоскопії — явища, коли суб’єкт продовжує бачити яскравий, детальний образ предмета після того, як той прибрали з поля зору.
2. (в мистецтві) що має властивість ейдоскопії — здатності мистецького твору (зокрема, поетичного) породжувати в уяві глядача або читача яскраві, насичені деталями та емоційно забарвлені візуальні образи.