1. Історичний медичний метод штучного зараження віспою, при якому здоровій людині вводили гній з пухирців хворого на натуральну віспу з метою викликати легку форму захворювання та надати подальший імунітет.
2. (У більш широкому сенсі) Процес інфікування, зараження вірусом віспи.