варяг

1. Представник скандинавських народів (переважно вікінгів), який у IX–XI століттях проникав на території Східної Європи, займаючись торгівлею, військовими походами та найманством, а згодом асимілювався зі східнослов’янським населенням.

2. Іноземний (часто скандинавський) воїн-найманець у княжих дружинах Київської Русі.

3. У широкому розумінні — чужинець, заморський купець або вояк, що прибував на Руські землі з Балтійського регіону.

4. Заст. Назва військового корабля (крейсера) у російському та радянському флоті.

Приклади:

Приклад 1:
«Логістичний» чинник у діяльності Запорізької Січі Хортиця з прадавніх часів відігравала важливу стратегічну роль на дніпровському річковому шляху із Варяг в Греки. Замикаючи дніпровські пороги, вона контролювала переправи, броди та навколишні суходольні шляхи.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
В питання українського мистецького стилю Степан Линник вносив дискусійний момент: барокко чи візантизм, XVII вік чи Х-ХІ, козаччина чи Святослав, Ворскла («Ворскло річка невеличка») чи великий водний шлях з «варяг у греки», хуторянство чи магістраль світової історії, земство чи Софія, ліберальне поступовництво чи вибух і злам?.. Іноді варто буває переглянути Вазарі.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Приклад 3:
Зносини з Північчю тривали дуже довго й стало; «путь із варяг в греки» київському книжнику XI в. здавався чимсь давнім (і так воно власне й було), і ці зносини держалися довго й потім; про них оповідають скандинавські саги і мовчки притакують київські монети на Балтійськім помор’ї. За зносини з західними народами й державами ми маємо згадку вже в такого мандрівця з X в. Ібрагіма ібн Якуба: він повідає, що «з Краква (себто Кракова) в Прагу ходили з крамом руси і слов’яни», але докладні і ширші відомості за ті зносини ми маємо вже з XI — XII в. Під впливом тих ріжних культур на основі слов’янській вироблялася оригінальна і багата, зазначена характерними, своєнародними ознаками культура руська княжого періоду.
— Невідомий автор