вартник

1. Застаріла назва для вартового, сторожа або охоронця, який несе варту (чергує на посту).

2. У переносному значенні — той, хто пильно стежить за чимось, охороняє, захищає певні цінності або ідеї.

3. В історичному контексті — назва для приміщення або вежі, де розміщувалася варта (наприклад, у замку або фортеці).

Приклади:

Відсутні