варення

Варення — густий солодкий продукт, приготовлений шляхом тривалого варіння ягід, фруктів, рідше овочів (наприклад, гарбуза, буряка) або квітів (наприклад, троянд) з цукром або медом до консистенції сиропу з розвареними плодами; вид домашньої консервації.

Варення — процес дії за значенням дієслова *варити*; перебування у киплячій рідині з метою теплової обробки.

Приклади:

Приклад 1:
Конфітура — варення. Копа — стіжок з 60 снопів.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Кричать галки, над деревами лiтаючи — перед громовицею… …Тiльки в тьотi Басi нема корзини, а в iнших є. У корзинах — варення, котлети, бiлий хлiб та iнше… …Навiщо?.. …До тьотi Басi приїхав знайомий.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
Крамар раз у раз виносив з хати гарячi самовари й, затаївши злобу, люб’язно посмiхався та поїв «дорогих гостей» пахучим чаєм, що залишився в нього ще зi старого режиму, а також пiдносив рiзнi варення. Партизани пили чай i їли з таким смаком варення, наче вони нiколи не пили чаю й нiколи не бачили варення.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”