варвар

1. У Стародавній Греції та Римі — узагальнена назва чужинців, народів, що не належали до греко-римської культури і вважалися неосвіченими, дикунами.

2. Людина, яка відрізняється грубістю, жорстокістю, нелюдяністю; некультурна, цинічна особа.

3. Заст. Людина, що не сповідує християнство; нехристиянин, іновірець.

Приклади:

Приклад 1:
Будьто бог — варвар, чтоб за мѣлочь враждовать. Во всѣх же сих вздорах бѣгут к покровительницѣ своей Біблій, а она со строптивыми развращается.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
В основі майже всіх відмінностей католицького віровчення та церковної органі- зації був доволі обєктивний фактор – жахлива безграмотність варвар– ського населення Західної Європи, яка не дозволяла їм належно утриму- вати православну догматику, а також безмежна властолюбність пап, оскільки, наприклад, текст сфальсифікованих псевдо-Ісидорівських до- кументів якраз і був покликаний підтримати ті претензії. Оскільки ж усі вищеназвані відмінності на IX ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”