1. (в техніці) Процес перетворення рідини на пару шляхом нагрівання або зниження тиску, часто з подальшою конденсацією для очищення або виділення речовини.
2. (в медицині) Мінімально інвазивна процедура лікування, при якій патологічна тканина (наприклад, пухлина) знищується високою температурою, створеною лазерним, радіочастотним або ультразвуковим випаровуванням.
3. (в фармакології та побуті) Спосіб інгаляційного вживання речовин, при якому активна сполука (наприклад, нікотин або лікарські засоби) перетворюється на аерозоль (пар) без горіння, зазвичай за допомогою спеціального пристрою — вапоризатора.