У лінгвістиці термін «артикуляція» означає рухову активність органів мовлення, необхідну для утворення мовного звука, а також конкретну конфігурацію цих органів під час його виголошення.
Наприклад, для покращення дикції важливо спочатку опанувати правильну артикуляцію (Худ. чит., 1955, 35).
Дифтонги є прикладом звуків з неоднорідною артикуляцією, де один із їхніх компонентів виражений сильніше за інший (Нариси з діалектології, 1955, 21).