валка

1. Власна назва села в Україні, зокрема у Львівській та Чернівецькій областях.

2. Технічний термін у деревообробці: поздовжнє розпилювання колод на пилорамі для отримання бруса, дощок та інших пиломатеріалів; процес роботи валкового верстата.

Приклади:

Приклад 1:
А валка повільно посувалася. Іржали коні, лунали команди.
— Франко Іван, “Мойсей”