гадина

1. Збірна назва для деяких плазунів (змій, ящірок, крокодилів тощо), а також земноводних (жаб, саламандр тощо), що вживається переважно в розмовній мові або з негативною оцінкою.

2. Переносно: підла, огидна, зла людина; потвора.

3. Заст. або діал. Велика змія, гадюка.

Приклади:

Приклад 1:
Лихо в хаті тільки затихло й притаїлось, неначе гадина зимою. Весняне тепло кинули на ту гадину перше молодиці.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”