1. У середньовічній Європі — мандрівний студент, школяр або клірик, який переходив від одного університету чи монастиря до іншого, часто створював і виконував віршовані та пісенні твори (переважно сатиричного або побутового змісту) латинською мовою.
2. Представник літературного руху XI–XIII століть, автор поезій (часто з елементами вільнодумства та критики суспільства), що належав до переважно бездоганної, мандрівної інтелектуальної спільноти.