ваблення

1. Дія за значенням дієслова вабити; приманювання, залучення когось або чогось за допомогою певних засобів, звуків, дій тощо.

2. У мисливстві — спосіб полювання, що полягає у приманюванні звіра або птаха за допомогою імітації їхніх звуків (вабка) або за допомогою манка.

3. Переносно — приваблива сила, тяжіння, чарівність, здатність справляти сильне враження і притягувати до себе.

Приклади:

Приклад 1:
Такими рухомими силами у психоаналітичному вченні визнаються потяги, ваблення людини. На розкриття їхньої природи спрямовувались основні зусилля.
— Котляревський Іван, “Енеїда”