вабило

1. Пристрій для приманювання птахів або тварин за допомогою звуку, зовнішнього вигляду чи запаху; те саме, що ваба.

2. У переносному значенні — об’єкт, який привертає увагу, спокушає або заманює когось, часто з негативним відтінком.

3. У рибальстві — штучна принада для лову риби, що імітує природну здобич.

Приклади:

Приклад 1:
Що вабило в ньому? Насамперед, естетика правди… Уміння побачити короля голим і мужність сказати про це… Це тепер ми розмірковуємо над заанґажованою й незаанґажованою поезією — тоді ми такою поезією жили й дихали… Звісно, розрізняли ці дві іпостасі поезії, але вважали (скажу передусім про себе) їх рівноправними у нашому духовному бутті — аби лиш це була Поезія, аби лиш у ній відчувався, за Ліниним визначенням, «якийсь безсмертний дотик до душі».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”