в’язкість

1. Фізична властивість рідин і газів, що характеризує їх внутрішнє тертя і опір переміщенню одних шарів відносно інших; здатність речовини чинити опір спрямованому руху однієї її частини відносно іншої.

2. Технологічна характеристика матеріалів (наприклад, мастил, фарб, розчинів), що визначає їх здатність текти або деформуватися під дією зовнішніх сил.

3. Переносно: повільність, неповороткість, незворушність у діях, рухах або розвитку чогось.

Приклади:

Приклад 1:
В’язкість або внутрішнє тертя − властивість рідких речовин ( рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої. Одиниця вимірювання динамічного коефіцієнта в’язкості − Па·с.
— Невідомий автор