1. Філософсько-релігійне вчення, запроваджене давньогрецьким мислителем Евгемером, яке тлумачить походження богів як обожнення видатних людей минулого (царів, героїв, засновників держав).
2. Конкретне тлумачення (пояснення) міфологічного божества чи міфічної події з позицій цього вчення, тобто як реальної, але пізніше міфологізованої історичної особи чи події.