в’язень

1. Особа, яка позбавлена волі та утримується під вартою в місцях позбавлення волі (тюрмі, в’язниці, таборі тощо) за рішенням суду або іншого уповноваженого органу.

2. (переносне значення) Той, хто перебуває в стані несвободи, залежності, обмеження; невільник.

Приклади:

Приклад 1:
Не зводячи очей з Андрія, пустив хмару диму, а тоді промовив, не кваплячись: — Слухайте, товаришу… Кгм… поки що ви маєте право так називатись, бо формально ви ще не в’язень, хоч вже й заарештований, у кожнім разі це право тут визначаю поки що я… — Дякую… — Не кваптесь… Отже, слухайте, товаришу! Я хочу вас попередити — я не ваш слідчий, ні безпосереднє ваше начальство, що буде вершити вашу долю, і якщо я пропоную вам закурити, то не вбачайте в тому ніяких хитрих ходів, крім бажання просто почастувати вас цигаркою… Адже ви хочете курити, так?
— Невідомий автор