г

1. Назва четвертої літери українського алфавіту, що позначає задньоязиковий зімкнено-проривний дзвінкий приголосний звук [ɡ].

2. У музиці: позначення ноти «соль» у міжнародній латинській системі та назва однієї з тональностей (G-dur, g-moll).

3. Позначення фізичної величини «прискорення вільного падіння» у фізиці та техніці.

Приклади:

Приклад 1:
Смирнов І. Г. Логістика: просторово – територіальний вимір: Моногр. – К.: Обрії, 2004.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Смирнов И. Г, без логистики не взехать // Logistics.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Збірник мав назву «Коцюбинський і Західна Україна» (редактор П. Г. Тичина, упорядник X. М. Коцюбинський). Готувала також матеріали для відзначення у пресі ювілеїв Шевченка, Лисенка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”