drevosliv.com

Словник Української

безвухий

Буква

1. Який не має вух (про тварин або людей).

2. Який не має ручок (про посуд, глечики тощо).

3. Переносно: такий, що не сприймає навколишнє, не чує того, що відбувається; глухий до чогось.

Приклади:

Приклад 1:
Петро дивився й не впізнавав Куріпочки, бо той обернув до нього свій безвухий, чорний, як стовбуряка, жалісливий вид і співав чи то плакав Петрові просто у вухо. І така безстрашна затятість була в його іржанні, що Петро згорбився й не знав, куди подітися: зіскакувати з сідла й тікати чи дати Куріпочці нагайки.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

More posts