безакцентний

1. (про вимову, мовлення) Такий, що не має наголосу на якомусь складі; без наголосу.

2. (про вірш) Побудований за принципом відсутності постійного наголосу в словах; такий, що не має фіксованого метричного акценту.

3. (перен.) Такий, що не привертає до себе особливої уваги; непомітний, нейтральний, невиразний.

Приклади:

Відсутні