бахрома

1. Декоративна обробка краю тканини, одягу, шкіри тощо у вигляді багатьох вільно звисаючих ниток, шнурків, шматочків матеріалу, що утворюють пухнасту кайму.

2. Щось, що своїм виглядом нагадує таку обробку (наприклад, довгі вії, тонкі гілки дерева, що звисають, смуги дощу).

3. У переносному значенні — несуттєва, зовнішня частина чогось, що лише формально належить до якогось явища, ядра.

Приклади:

Приклад 1:
ÊÓÏÀËÜÍÈÖß чи не з білопіни рожевої мушлі виносиш золотисте тіло оголена лиш темна бахрома з одягу під стопами німіє квітковий Боттічеллі завмирає вітер у ногах і я тремчу за стеблину стану за краплі роси на персах за пелюстковий віддих бо чуєш заносить задухом торжищ гаремом теплиць але високо несеш голову уся затаєна від срібної мушки у золотій зачісці аж до заквітлої у медвяних надрах мрії 4. ÑÎÍ-DzËËß тільки вітер мій дзвін розхилитає а я його ворсистим ковпаком як сурдинкою нащо галасу І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”