1. (від власної назви міста Бахмач) Уживається у стійкому словосполученні “бахмато-бахмато” для позначення невиразної, нечіткої розповіді або опису, коли хтось говорить без конкретики, ухиляючись від суті, або коли щось зроблено неякісно, абияк.
Словник Української
Буква
1. (від власної назви міста Бахмач) Уживається у стійкому словосполученні “бахмато-бахмато” для позначення невиразної, нечіткої розповіді або опису, коли хтось говорить без конкретики, ухиляючись від суті, або коли щось зроблено неякісно, абияк.