1. Система збору данини на завойованих монголо-татарами землях Русі у XIII–XV століттях, яку здійснювали спеціально призначені чиновники — баскаки.
2. Посада або повноваження баскака; діяльність, пов’язана зі збиранням данини та контролем за місцевим населенням від імені ординської влади.